- покарлючити
- -ить, док., перех., розм.Сильно зігнути, скорчити, викривити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покарлючити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
покарлючений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покарлючити. 2) у знач. прикм. Який має звивини, закрути, вигини і т. ін.; нерівний … Український тлумачний словник
покулити — ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити … Український тлумачний словник